Інвалідність – це не вирок! Максим може бути незалежним, а ви можете в цьому допомогти!

Опис збору

Життя людини з інвалідністю ніколи не було легким. Я народився з дитячим церебральним паралічем. Незважаючи на багато перешкод, з якими я намагаюся зіткнутися, я все ще потребую підтримки у повсякденному функціонуванні.

Мене звуть Максим, мені 22 роки. Я людина з першою групою інвалідності. Можливо, у мене був не найпростіший початок, але якимось чином я навчився справлятися з життям. Створив свою сім’ю, маю дружину, яка є також інвалідом 2-ї групи. Доля подарувала нам чудового синочка, якому вже рік і три місяці, дякуючи Всевишньому хлопчик народився здоровим та розвивається, як усі його ровесники. 

Повсякденне життя людини з інвалідністю не просте. Я дізнаюсь про це щодня. Перешкодами є сходи, повсякденна діяльність, вихід із дому, поїздки. Хоча мені дуже важко, але я навчився з цим жити. Ходжу я погано, за допомогою ходунків Ролатори, які мене підтримують, я долаю шлях аби вирішити, якісь сімейні питання, чи обов’язки.

Люди мого віку мають тисячі різних мрій. Наразі у мене є одна – полегшити мій спосіб пересування завдяки Електроскутеру для інвалідів. На жаль вартість такого транспорту дуже велика. Моєї пенсії ледве вистачає на проживання, тому зібрати самостійно потрібну суму в моєму випадку дуже важко.

Оскільки я знаю, що завдяки електроскутеру моє життєве становище полегшиться, я зможу бути більш незалежним, я прошу допомоги, і хоча усвідомлюю, що є й інші люди, які також потребують допомоги, у мене немає іншого виходу, тому що я не можу впоратися самостійно.

Однак, якщо є хороші люди з добрим серцем, які вміють і бажають мені допомогти, я буду вдячний за вашу підтримку, за кожен жест, спрямований до мене. Будь ласка, допоможіть мені трохи полегшити моє життя. Дякую за кожну гривню від усього серця!

Документація