Допомагаю.укр

Єдина мрія - щасливе життя без раку. Іванна всіма силами бореться за своє майбутнє! ЇЇ вік не час помирати!

Дуже терміновий збір коштів!
Сума збору: 600 000 грн
Підтримали: 1871 осіб
436 710 грн 72.79%
163 290 грн все ще не вистачає! Не будьте байдужими! Допоможіть!
Нам вдалося зібрати всю суму!
Ви супер!
Підтримати

грн

Увага! Максимальна сума одноразової пожертви - 25.000 грн!
Вибачте, але це обмеження, накладене банківською системою.

100/100

Романюк Іванна Романівна

  • Перевірено сайтом БО «Допомагаю.укр»
  • Діагноз:
    Лімфома Ходжкіна IV стадія
  • Призначення збору:
    Хіміотерапія, аутоімунна пересадка кісткового мозку
  • Населений пункт:
    Село Чечельник, Хмельницька область
  • Початок:
    26 лютого 2021, 19:50:19

Допоможіть поширити інформацію про збір

Опис збору

Успішна оплата планового лікування Романюк Іванни!

24 березня 2023, 18:43:08

Шановні, завдяки вашій небайдужості ми вчасно сплачуємо життєво необхідне лікування молодій дівчині. Дякуємо за Вашу допомогу. Іванні дуже важливо знати, що в її житті є люди, які знайдуть час, сили й бажання допомогти  та не залишать її  наодинці з труднощами життя.

Бажаємо, щоб доля по достоїнству вас винагородила за Ваше добре серце, відкриту душу та чуйність. Удачі Вам і величезного щастя!

Більше новин

Мене звати Романюк Іванна, і мені 21 рік. Уже більше року, як мені поставили страшний діагноз Лімфома Ходжкіна. На той момент захворювання було другої стадії, але його не лікували, тому що мене відправляли виліковувати печінку, через те, що білірубін був за 500 при нормі до 20.

Через ці обставини я не могла боротися з раком, бо могла відмовити печінка. Було дуже важко, фізично і морально водночас. Я схудла на 16 кг, у мене був дуже сильний зуд ( простими словами, я здирала з себе шкіру, свербіло усе тіло, почали гноїтись рани), була вся жовта і не спала місяцями.

Пройшовши різні обстеження та здачу аналізів правильного лікування я так і не змогла отримати. Капельниці, уколи, гора таблеток, які я випивала кожного дня не давали результату. Я була вже обезсилена, не могла навіть самостійно встати з ліжка.  Лімфатичні вузли росли і їх ставало все більше, було важко дихати, вони росли в легенях. Через всі ці погіршення мого стану, лікарі сказали, що останній вихід - робити біопсію печінки.

Потім ми звернулись в Лісод лікарня ізраїльської онкології, де мені зробили Пет-КТ і виявили, що у мене вже Лімфома IVстадії з ураженням кісткового мозку.

Які тільки випробування мене чекали у мої 20 років, якби я тільки знала, через що доведеться пройти, щоб стало трохи легше.

З Лісод мене відправили в інфекційну лікарню. Пробувши там 32 дні, мені змогли збити білірубін до показника 100, нижче вже не могли. Після того, як я пройшла перший курс хімії, мій стан трохи покращився. Всього було 4 курси хімії. Білірубін ставав трохи в норму. Я почала набирати вагу, тіло вже не було таким жовтим, я могла спати вночі. Пройшла повністю 12 курсів хімії, завдяки чому мої лімфатичні вузли зменшились і залишились деякі на шиї і під лівою пахвою і залишається ураження кісткового мозку у лівій здвухвинній кістці.

Мені призначили 20 курсів променевої терапії в зони шиї і під пахву. Але, на жаль, це не дало бажаного результату і ураження в кістковому мозку збільшилось, нові утворення в легенях, знову з‘явились гулі на шиї і під пахвами.

Лікарі поставили новий вердикт - мені потрібно робити аутоімунну пересадку кісткового мозку, але, так як хвороба активно прогресує, то робити зараз цього не можна, потрібно, щоб ураження зменшились і Лімфома була не така активна.

Тому фахівці призначили таргетну хіміотерапію з препаратом Адцетріс, який є дуже дорогий. Нажаль, нашій сім’ї не під силу оплатити таке дороговартісне лікування. Мій стан з часом знову погіршується, я худну на 4 кг, поганю сплю, знову свербить усе тіло. В результаті, приймаємо рішення провести іншу хіміотерапію, але, от чи буде від неї користь, чи ні, одному Богові відомо.

Моя сім‘я - це мама, тато, молодший брат і я. Мама не може працювати, так як весь час знаходиться зі мною, брат навчається, а тато працює трактористом.

Мені дуже шкода, що я не можу допомагати їм, не маю змоги здобути власну професію, щоб вони змогли мною пишатись. Більше за все на світі, я хочу, щоб мої батьки не плакали дивлячись на мене, а усміхались. Але, кожного дня, ця підступна хвороба забирає в мене цю маленьку мрію.

Я хочу просто жити, насолоджуватись життям, проживати кожен день так, щоб приносити користь іншим, допомагати тим, хто цього потребує.  Та на превеликий жаль, сьогодні я потребую такої допомоги від вас, людей, які читають мою історію хвороби. Я вірю, що якщо дуже сильно чогось хотіти, то це обов‘язково збудеться.

Я звертаюсь до усіх читачів, не залишитись осторонь і допомогти мені здійснити моє найзаповітніше бажання - вилікуватись і не дати цій хворобі мене перемогти, я не хочу помирати. Мрію у майбутньому створити власну сім’ю і народити дітей, адже у них наше майбутнє.

Буду дуже вдячна за будь-яку допомогу, кожна гривня дуже цінна.


Документація

Добродійники

50 грн
Анонімний добродійник

29 березня 2023, 16:43:32

100 грн
Анонімний добродійник

29 березня 2023, 02:51:01

20 грн
Марія

28 березня 2023, 20:51:36

ми зможемо)))

100 грн
Анонімний добродійник

28 березня 2023, 20:04:55

100 грн
Анонімний добродійник

28 березня 2023, 13:24:40

Бажаю сил і перемоги над хворобами

Показати більше

Підтримайте зараз!

Політика файлів «cookies»

На сайті Благодійної Організації «Допомагаю.укр» ми використовуємо файли «cookies» та подібні технології (власні та третіх осіб) для, зокрема, його належної роботи, аналізу трафіку на порталі, відповідності звернень щодо зборів, або нашого Фонду до Ваших уподобань. Дізнайтеся більше