Мама трьох доньок у біді. Допоможіть врятувати Альону!

Опис збору

Мене звати Матющенко Альона, я народилася 23 травня 1978 року і зараз проживаю у Миколаєві. Починаючи з осені мене почали турбувати сильні болі в шлунку. Взимку я звернулася до лікаря, який поставив мені діагноз: синдром подразненого кишечника.

На жаль, цей діагноз виявився неправильним, і після того лікування, яке мені призначив лікар, ставало тільки гірше, як наслідок, госпіталізація. Я й подумати не могла, що все може бути настільки серйозно. Результати колоноскопії та інших клінічних досліджень виявили пухлину у товстому кишківнику.

Мені провели операцію Гартмана та дренування черевної порожнини. Попереду чекало тривале дороговартісне лікування. Що тільки прийдеться пережити, я й подумати не могла. Онколог прогнозував 3 курси хіміотерапії, але хвороба сильно прогресує. Я просто не маю шансів здаватися, думала я собі, промовляючи кожен день. Пізніше я перенесла ще одну операцію, під час якої мені вирізали яєчники, які були уражені.

З кожним днем, я давала собі слово, що далі буде легше і я повинна йти до кінця. Але, легше не ставало. Лікар призначив Авастин 400/16, два рази в місяць і на пів року. Окрім цього продовжувала курс хіміотерапії, і ще додатково давали хімію в таблетках Капецитабін.

Наша боротьба вже триває більше пів року, всі наші ресурси були витрачені на операції, хіміотерапії, препарати, які виписував лікар після кожної хімії.

Завдяки нашій родині, яка взяла гроші у позику, та друзям, які не покинули нас у скрутний момент, ми змогли придбати три флакони Авастину. Перше КТ показало, що в мене перитонеальний канцероматоз. Після трьох флаконів Авастину мені зробили друге КТ, яке показало, що кількість вузлів і їх розміри зменшуються. У нас з‘явилася реальна надія на порятунок.

У моїй сім‘ї є троє доньок, двоє з яких проживають зі мною. Я являюсь єдиним годувальником в родині та на мені багато обов‘язків. Оренда квартири, навчання доньки в університеті, і забезпечення нас всім необхідним. Найменша донька Карина навчається у 8 класі, середня Олександра тільки перейшла на другий курс університету. Старша Тетяна, проживає далеко, але коли дізналася про хворобу, то приїхала, щоб потурбуватися про сестер, оскільки, їм важко поєднувати навчання, догляд за мною і домашні справи.

Якщо завдяки вашій допомозі ми зможемо купувати Авастин, це допоможе нам і подарує надію на життя, і що мої доньки не залишаться без матері. Я дуже сподіваюсь на те, що цей препарат мені допоможе.

Я ще не хочу покидати цей світ, у мене є багато планів, які я не завершила. Кожного дня я молюся, щоб Господь подарував мені одужання. Прошу всіх допомоги, ваше добро ніколи не залишиться непоміченим!

Документація