Волі до боротьби замало… Щоб жити Геннадій потребує вашої допомоги!

Опис збору

Моє ім‘я Кравченко Геннадій, я народився 17 квітня 1986 року. У мене є донька Анна, 2010 року народження, зараз навчається в 5 класі, відвідує гуртки. В один день моє життя поділилось на дві частини.

Я потрапив в лікарню з підозрою на апендикулярний інфільтрат в Смілянську районну лікарню на початку 2020 року. За підсумками лікування у мене виявили гостру кишкову непрохідність і сказали, що потрібне термінове хірургічне втручання. Вже весною мене виписують зі значною втратою ваги та невеликою пухлиною в правій нижній частині живота, лікар назвав це - анастомоз. Мій стан тільки погіршувався, і треба було діяти швидко. Я звернувся в Черкаський обласний онкологічний диспансер. Мене прийняли в діагностичне відділення, але пізніше перевели в хірургічне. Я переніс одну операцію. В червні, того ж року, вже з поставленим діагнозом - Лімфома крупноклітинна (дифузна) - ретикулосаркома, мене переводять в гематологічне відділення для проведення інтенсивної хіміотерапії.

Ці страшні муки в лікарні, які мені довелось пережити, не дають мені іншого виходу, і вселяють надію, що я на правильному шляху, і що все не дарма. Мені є заради кого боротись. Після курсу лікування було проведене КТ. Пізніше дають направлення на трансплантацію кісткового мозку, але відбір клітин для проведення операції був невдалий, і мені порадили придбати препарат Plerixafor для посилення мобілізації гемопоетичних стволових клітин периферичної крові, тоді клітини можна буде відібрати і здійснити трансплантацію.

Вся надія тепер тільки на людей, які прочитуючи мою історію захочуть допомогти у зборі коштів для лікування. Я хочу зазначити, що маю чудову родину, яка не давала весь цей час мені впасти духом і опустити руки. Моя сестра, мама і моя донечка. Ми часто їздимо до них у гості. Любимо влаштовувати пікніки, вело мандрівки.

До початку хвороби у мене було чудове і різноманітне життя. Коли я захворів, все ніби промайнуло переді мною, наче один день. Надзвичайно важко було, коли поставили спочатку неправильний діагноз (апендикулярний інфільтрат), але завдяки підтримці близьких людей, вдалося вибратись з тієї ситуації.

Морально дуже мене підтримувала одна особлива людина, на ім‘я Світлана. Вона давала зрозуміти, що все ще попереду і це не кінець. Дякуючи моїм близьким і керівництву організації, де я працюю, нам вдалося фінансово подолати цей шлях. І здавалось, що все вже позаду, але цей шлях тільки почався.

Зараз потрібно зібрати всі сили для трансплантації та віднайти максимум можливостей для її здійснення. Я дуже прошу вас допомогти мені у цьому. На жаль, сьогодні всі наші ресурси вже вичерпані, тому й приходиться шукати допомоги у небайдужих людей.

Вірю в силу думки, і що все-таки мені вдасться подолати цей шлях. Я дякую кожному, хто приєднається і прикладе свою маленьку долю доброти до гарної справи. Всім дуже вдячний!

Документація