Діагноз не забрав мою волю до життя... Будь ласка, допоможіть мені виграти черговий бій проти раку!

Опис збору

У своїх найстрашніших думках я не уявляв, що зі мною станеться щось подібне, але життя непередбачене…

Мене звуть Олександр, мені 34 роки. У 2009 році вперше у свій адрес я почув страшний діагноз – лімфома Ходжкіна. У свої 23 роки я розпочав боротись за життя. Протягом двох років лікування було досягнуто ремісію. Я був радий, що вислизнув з поганої статистики, що я поборов рак, що буду жити нормальним життям.

Однак роблячи планові обстеження моє спокійне життя тривало 5 років. У 2016 році ретроспективно розвинулись ознаки рецидиву з ураженням легеневої тканини. Через важкі ускладнення з боку легень після проведення першої бронхоскопії моє лікування тривалий час було під наглядом хірурга-пульмонолога.

Лише на межі 2017-2018 років біопсія легеневої тканини з імуногістологічним дослідженням дозволили підтвердити рецидив лімфоми Ходжкіна. Впродовж весни-літа 2018 року отримував “salvage” полі-хіміотерапію за схемою GVD, а восени того ж року отримав ад’ювантну променеву терапію. Однак після завершення опромінення впродовж кількох місяців захворювання швидко зпрогресувало з масивним ураженням не лише передньої грудної стінки, а й паравертебрально на рівні грудного відділу хребта.

В цілому я переніс більше 25 курсів дуже важкого лікування, 25 курсів променевої терапії та 16 курсів імунотерапії препаратом Брентуксимаб.

На превеликий жаль, я входжу в сумну статистику 5-ти % пацієнтів, які негативно реагують на лікування хіміопрепаратами, так як в світовій практиці це захворювання вважається виліковним.

Єдиний шанс для мене – це імунотерапія препаратом Ніволумабом, яка дуже дорога. Дане виліковування призначено на 24 місяці. Завдяки Мукачівській міській раді та власним заощадженням нам вдалося придбати 25 курсів лікування на 12 місяців (введення кожні два тижні).

Результати обстеження показують хорошу динаміку, що свідчить правильний напрямок лікування, а також по самопочуттю відчуваю покращення, повернувся до звичного життя. Процес виліковування не можна припиняти в жодному разі, оскільки це може викликати ускладнення та зруйнувати досягнутий результат.

Тому наша родина змушена звертатись до людей доброї волі про допомогу. За усі роки важкого лікування фінансові заощадження та можливості нашої сім’ї вичерпані повністю.

Я так хочу жити! У мене ще стільки планів, і я так багато хотів би зробити разом зі своєю родиною. Я хотів би пережити прекрасні та радісні моменти з ними. У мене є для кого жити, і я хочу бути з ними. Будь ласка, допоможіть. Кожна сума має для мене велике значення! Я не хочу помирати! Будь ласка, допоможи мені!

Документація