Глухий хлопчик потребує Вашої допомоги! Давайте допоможемо йому почути своїх батьків і світ разом!

Опис збору

Більше новин

Барчук Матвій Олександрович 16.01.2018 року народження. Лікарі діагностували у хлопчика «Двобічну сенсороневральну глухоту 5 ступеня». Здавалось, що подібні діагнози лікарів на завжди змінюють життя молодої сім‘ї. В більшості своїх випадків це звучить як вирок для рідних та близьких, які стикаються з подібного роду ситуаціями. Страшний діагноз в такому молодому віці. Але сім’я Барчуків знайшла в собі сили, аби разом з Вашою допомогою, спробувати подолати цю страшну хворобу. Тим більше з допомогою не байдужих ми примножуємо шанси на одужання і з рештою повноцінне життя малого Матвійка.

За державний рахунок Матвійкові зробили операцію на одному вушкові. Для того, щоб дитина повноцінно розвивалась, на іншому вушкові потрібно також провести операцію та встановити кохлеарний імплант. Річ не з дешевих, але для покращення перебігу одужання хлопчика — необхідна. Ситуація на перший погляд банальна, але потребує короткого роз’яснення історії виявлення хвороби Матвія зі слів матері.

Як Ви вже переконались, Матвій народився глухим на два вушка. Але самим критичним моментом в цій історії виявився звичайний візит родичів. Звичне відвідування немовляти родичами та близькими, аж поки не настав цей зловісний день.

Все почалося з того, що коли синові було 2 місяці прийшла наша родичка і запитала чи чує він. Мене це питання дуже здивувало: чого б він не чув? Здивування згодом переросло у занепокоєння її запитанням. Родичка порадила піти перевірити слух, що ми і зробили коли Матвійкові було 4 місяці. Тоді цей страшний день настав — нам поставили діагноз "двобічна глухота 5 ступеня". Ми з чоловіком не могли в це повірити, адже дитина як і всі реагувала на різні іграшки із звуком, на наші розмови, плескання долонь. Цей звичний перебіг розвитку дитини для нас в одну мить перестав приносити просту радість та щастя від насолоди розвитку нашим немовлям. Лікарі сказали, що він насправді чує не звуки, а вібрацію. На жаль, ми не повірили лікарям і відклали лікування, в надії, що все минеться і цей жахливий збіг обставин мине сам собою.

В 1.3 роки Матвійко почав говорити прості слова: мама, дай, іди. Ми раділи і далі жили з думкою, що лікарі помиляються. Таким чином за 1,5 роки ми перевірили слух всього 4 рази. Останній раз були у Києві, де нам сурдопедагог сказав, що дитина навчилася говорити читаючи по губах. Всі наші надії в той момент розбилися. Здавалось, що наші найгірші хвилювання підтверджуються. Саме такі ситуації чітко описують суть фрази «грім серед ясного неба». Але вихід є - кохлеарна імплантація. Це та рятівна річ для нашого Матвійчика, яка дозволить йому почути цей світ повноцінно. Саме завдяки хірургічному втручанню по в живленню того дорогого але такого необхідного імпланту, стане відправною точкою на шляху до повноцінного одужання нашого Матвійчика. Тому ми сім’я Барчуків змушені звернутись за Вашою допомогою.

Прошу у всіх не байдужих фінансової допомоги на другий імплант. Один імплант Матвієві поставили за рахунок держави, на другий треба шукати кошти самостійно. Будь ласка, не будьте байдужими, адже разом ми сила! Хай Господь береже Вас і Ваших близьких.

Документація