Ми рятуємо матір двох чудових школярів! Не дозвольмо ракові перемогти, дітям потрібна мама!
Мене звуть Лілія, мені 35 років, я мама двох прекрасних школярів, дружина чудового чоловіка, життя яких перевернулось минулого року. Ми розпочали боротьбу за моє життя, яку можемо програти без сторонньої допомоги! Я завжди активна та енергійна, працювала на двох, трьох роботах, зараз не мож
Сила жити сильніша за рак! Давайте разом з вами допоможемо Юрію перемогти!
Новини про рак завжди лякають. Це завжди викликає ті самі емоції, ті ж сумніви та запитання. Коли я вперше почув, що в мене рак, я зрозумів, що мені доведеться боротися. Як ніхто, я вірив, що виграю, і пам’ятатиму свою хворобу, як тимчасову, небажану пригоду. Мене звуть Юрій, мені 20 років,
Фельдшер швидкої віч-на-віч зі смертю! Потрібні дорогі ліки!
Віктор, 1974 р.н., вже 8 місяць бореться за своє існування. Життя чоловіка неочікувано змінилося, коли у червні 2020 року йому поставили страшний діагноз: Са лівого верхньодольового бронха з метастазами в лімфовузли, середостіння та кістки. Віктор пройшов велику кількість різних обстежень, аналіз
Є надія подолати рак і продовжувати жити! Будь ласка, допоможіть мені!
Я дякую Богу за дар життя, красу цього світу, зустрічі та стосунки з іншими людьми. Я знаю, що Бог має чудовий план на моє життя. Це переконання не зруйнував діагноз, який я почув пів року назад: Са лівого парафарингеального простору. Мене звати Сергій, мені 44 роки, я і подумати не міг, що
Рак - це моя реальність, яку я не вибирала! Допоможіть мені її змінити!
Мене звати Руслана, мені 54 роки. Живу в невеликому місті Рівне. Все життя я працюю в енергетичній сфері, в мене відповідальна робота, іноді я працюю і в нічні зміни. Однак, останні 9 місяців я живу наче не своїм життям, я завжди була активною та позитивною людиною, особливо коли стала бабусею
Допоможімо Ірині подолати страшний діагноз «Плоскоклітинна зроговіла карцинома», з яким жінка вже 4 роки бореться!
Четвертий рік молода жінка Ірина, мати 13-річного хлопця, без перестанку бореться за своє життя. Хвороба не дає продиху жінці та її родині, боротьба за її життя триває кожен день. За чотири роки жінка та її родина виснажені фізично, морально та матеріально. Все почалось в березні 2017-го, коли Ір
Лімфома увірвалась в життя молодого батька... Врятуймо Павла з лап раку!
Страх смерті важко описати словами. Особливо, коли ти тримаєш на руках ще зовсім маленьку донечку й усе життя ще тільки попереду. Мене звати Павло, мені 24 роки, і у своєму юному віці я веду боротьбу за життя проти раку. На початку травня 2021 року я відчув гострі болі в області шлунку, звернувся
Боротьба з часом та смертельною хворобою! Допоможіть зберегти майбутнє Назарчику!
У Назарчика діагностували спінальну м’язову атрофію – хвороба, яка змушує нас – батьків – спостерігати, як відмирають м’язи сина. Генна терапія – це шанс врятувати життя та здоров’я Назара. Ми мчимося з часом, щоб врятувати дитину. Ми знаємо, що цю боротьбу можна виграти лише за допомогою бага
Драматична боротьба за життя! У Наталії є всі шанси на одужання, не дозвольмо хворобі перемогти!
Наташі 46 р. і вже дуже добре знайома з ворогом - рак, адже будучи 12-ти річною дівчинкою ця хвороба відібрала у неї найріднішу людину – маму, що змусило її дуже сильно страждати. Але час не стоїть на місці, Наталія створила свою гарну сім’ю, народила діток, виховувала з найбільшою любов’ю. Наташ
Максим потребує дороговартісного лікування без якого його життя може припинитись! Не даймо сім’ї залишитись без батька!
Мене звуть Максим, мені 42 роки я тато донечки та чоловік коханої дружини. Моє життя залежить від величезної суми грошей на лікування, яке є так необхідне для мене аби жити. З тих пір, як я почув діагноз, у мене склалося враження, що час для мене біжить по-іншому. Дуже швидко, бо наступні дні без
Інвалідність – це не вирок! Максим може бути незалежним, а ви можете в цьому допомогти!
Життя людини з інвалідністю ніколи не було легким. Я народився з дитячим церебральним паралічем. Незважаючи на багато перешкод, з якими я намагаюся зіткнутися, я все ще потребую підтримки у повсякденному функціонуванні. Мене звуть Максим, мені 22 роки. Я людина з першою групою інвалідності.
Хвороба не вибирає твій вік! Але життя одне і треба за нього боротись! Назар потребує нашої допомоги!
Іноді в наше життя приходять такі події, які кардинально його змінюють. Так само сталось і у нашій сім‘ї. Мій син Водоп‘ян Назар, якому тільки виповнилось 18 років, здавалось мав би почати нове доросле життя. Він тільки-но закінчив коледж і вступив до університету. Хотів мандрувати, навчитися грати
Сторінка з 9 (103 результатів)
