Боротьба за життя 6-річної Софійки! Ми не можемо врятувати без вашої допомоги, підтримайте нас!
Іноді нам здається, що в нас немає вже сил, але в таких ситуаціях ми повторюємо собі, що ведемо найважчу боротьбу за все, що маємо. Ми боїмося уявити, що через стільки страждань, які пройшла наша донечка ми можемо її втратити… Ми не допустимо цього. Ми мусимо врятувати Софію. Ми батьки найп
Боротьба за краще майбутнє Анні! Ми підтримуємо та просимо кожного допомогти!
Найбільше мене болить безпорадність. Адже я б зробила все для своєї доньки, за неї віддала би життя! А тим часом я спостерігаю, як вона нерівно бореться зі своєю долею і почувається абсолютно безсилою... Так не повинно було бути. Не так мало б виглядати життя Анюточки! У 2013 році я стала мамою
Лімфома увірвалась в життя молодого батька... Врятуймо Павла з лап раку!
Страх смерті важко описати словами. Особливо, коли ти тримаєш на руках ще зовсім маленьку донечку й усе життя ще тільки попереду. Мене звати Павло, мені 24 роки, і у своєму юному віці я веду боротьбу за життя проти раку. На початку травня 2021 року я відчув гострі болі в області шлунку, звернувся
Є надія подолати рак і продовжувати жити! Будь ласка, допоможіть мені!
Я дякую Богу за дар життя, красу цього світу, зустрічі та стосунки з іншими людьми. Я знаю, що Бог має чудовий план на моє життя. Це переконання не зруйнував діагноз, який я почув пів року назад: Са лівого парафарингеального простору. Мене звати Сергій, мені 44 роки, я і подумати не міг, що
Волі до боротьби замало… Щоб жити Геннадій потребує вашої допомоги!
Моє ім‘я Кравченко Геннадій, я народився 17 квітня 1986 року. У мене є донька Анна, 2010 року народження, зараз навчається в 5 класі, відвідує гуртки. В один день моє життя поділилось на дві частини. Я потрапив в лікарню з підозрою на апендикулярний інфільтрат в Смілянську районну лікарню н
Боротьба молодої мами заради сина! Врятуймо Надію від смертного вироку!
Доброго дня! Звертаюся до Вас з великим проханням про допомогу! Мене звати Надія, мені 27 років, я живу в місті Чернігів, у мене чудова родина, 2х-річний синочок, я працюю репетитором математики, вишиваю бісером, роблю шокобокси та дуже люблю це життя. А ще у мене рак. У мене рак шкіри (мел
Інвалідність – це не вирок! Максим може бути незалежним, а ви можете в цьому допомогти!
Життя людини з інвалідністю ніколи не було легким. Я народився з дитячим церебральним паралічем. Незважаючи на багато перешкод, з якими я намагаюся зіткнутися, я все ще потребую підтримки у повсякденному функціонуванні. Мене звуть Максим, мені 22 роки. Я людина з першою групою інвалідності.
Ми рятуємо матір двох чудових школярів! Не дозвольмо ракові перемогти, дітям потрібна мама!
Мене звуть Лілія, мені 35 років, я мама двох прекрасних школярів, дружина чудового чоловіка, життя яких перевернулось минулого року. Ми розпочали боротьбу за моє життя, яку можемо програти без сторонньої допомоги! Я завжди активна та енергійна, працювала на двох, трьох роботах, зараз не мож
Важка боротьба за життя молодої матері! Допоможіть Анні перемогти рак!
Надія сильніша за страх! Боротьба за життя Анни триває. Лікування почало давати надію, але зупинити його на цьому етапі неможливо. Терапія повинна складатися за розкладом, а план лікування повинен ґрунтуватися на наявних ресурсах. Наші заощадження закінчуються з тривожними темпами! Мене зва
Час спливає, а за ним – шанс на життя! Допоможіть Олександру перемогти рак!
Мене звати Барабаш Наталія і сьогодні я хочу розповісти про свого чоловіка Олександра. Він народився 17 травня 1970 року. В один день наше життя перевернулось з ніг на голову. У травні 2020 року Олександр потрапив до лікарні з болями у боці, де лікарі поставили передінфарктний стан, а потім
Мама трьох доньок у біді. Допоможіть врятувати Альону!
Мене звати Матющенко Альона, я народилася 23 травня 1978 року і зараз проживаю у Миколаєві. Починаючи з осені мене почали турбувати сильні болі в шлунку. Взимку я звернулася до лікаря, який поставив мені діагноз: синдром подразненого кишечника. На жаль, цей діагноз виявився неправильним, і після
Сила жити сильніша за рак! Давайте разом з вами допоможемо Юрію перемогти!
Новини про рак завжди лякають. Це завжди викликає ті самі емоції, ті ж сумніви та запитання. Коли я вперше почув, що в мене рак, я зрозумів, що мені доведеться боротися. Як ніхто, я вірив, що виграю, і пам’ятатиму свою хворобу, як тимчасову, небажану пригоду. Мене звуть Юрій, мені 20 років,
Сторінка з 5 (54 результатів)
