Мама – одиначка просить допомоги у боротьбі з раком! Врятуймо життя Тетяни!

Опис збору

Більше новин

Про, що б ви думали насамперед, якби у вас був рак 4 стадії з багаточисленними метастазами в легені та печінку, який призводить до смерті? Я думаю лише про одне - про свою дитину. Хто піклуватиметься про нього, якщо я піду? Я борюся за своє життя, і мене охоплює страх, бо я помру без допомоги... Я благаю Вас про допомогу в боротьбі з раком, бо це стосується не лише мого життя. Я одинока мати, яка самотужки бореться зі страшним діагнозом, маючи лише одну мету - я не хочу залишити свого сина без материнської любові та турботи... Я хочу бачити як мій синочок зростає, як йому все вдається в житті. Хочу гідно виховувати та тішитись ним. Хочу завжди бути поруч з ним і його у всьому підтримувати.

Мене звуть Тетяна, у мене рак і я боюся, бо відчуваю, що мій час закінчується...

Я жила, працювала, нічого тривожного мене не турбувало, тішилась своїм дорогоцінним хлопчиком і нічого не запідозрювала.

А розпочалося все з нового року 2020. Почала паморочитись голова, потемніння в очах, були болі та декілька раз втрачала свідомість. Але все це я думала, що трапляється через застуду ніби ослаблений організм, бо була висока температура, що рідко таке зі мною відбувається. Після таких обставин мене взяли сумніви, я звернулась до свого сімейного лікаря. Мене поклали у лікарню в відділення терапії, щоб прокапати,зняти інтоксикацію та обстежити.

На третій день мого перебування в лікарні по результатам УЗД, рентгену та огляду хірурга виявили повну непрохідність, що змусило зробити операцію. Під час оперування в мене виявили пухлину і численні метастази в печінці. Нажаль кісту неможливо було видалити, тому, що не витримала б печінка, і біопсію також не взяли. Мені вивели стому.

Звернувшись до місцевих онкологів з висновком КТ, вони відмовили мені в лікуванні так як в мене ще епілепсія. Відправляють на Київ.

Час минав, а лікування потрібно було розпочинати якомога швидше протягом 2 місяців після операції. А в мене навіть висновку діагностики не було, для того, щоб змогли лікарі надати правильне лікування. Ще й до цього всього карантин. Здавалося ніби все проти мене… Але ні Бог почув мої молитви та допоміг мені в пошуках правильної клініки.

Я звернулася в Лісод - це єдині хто погодились допомогти мені в діагностиці. І далеко не всі бралися за моє лікування. В такі моменти руки ніби самі опускаються, але ж ні я взяла всі свої сили в кулак та продовжила пошуки правильної клініки. Дуже вдячна Оксані Іванівні з Таргет за те, що не відмовила та погодилась допомогти мені в боротьбі з раком, таких лікарів має бути більше!

В Таргет я потрапила в дуже важкому стані, можна сказати як овоч, не могла ні ходити ні говорити. На даний момент я можу пересуватися самостійно, але не багато. Мене тішить те, що ми рухаємось в правильному напрямку, та пухлина розсмокталась. Але є одне «но» це кошти, яких так не вистачає на моє лікування.

Нажаль за станом здоров’я я не можу працювати. Зараз пробую шукаю якийсь підробіток в інтернеті, аби хоч якусь копійку заробити.

В мене є батьки, які з усіх сил мене підтримують, але будучи на пенсії великої фінансової допомоги вони не в змозі мені надати, вони і так продали квартиру, аби тільки врятувати моє життя. Всі заощадження, які були у нашій родині вичерпані.

Цей збір коштів - це мій останній шанс. У мене більше немає іншого. Я борюся не тільки з раком, але і з часом ...

Для боротьби потрібно дуже багато грошей, без них я не маю шансів на лікування. У мене вже немає сил і я втрачаю надію. У мого сина є лише я і мої батьки. Я боюся уявляти, що не зможу підтримати його під час навчання, не побачу, як він створює сім’ю.

Я прошу вас про допомогу! Я хочу лише одного - не вмирати! Кожна гривня може врятувати моє життя.

---

Документація